11 січня 2023

Онікс є кварцовим каменем, який широко використовувався в давні часи для обробки стін давньоєгипетських усипальниць. Але його застосування не обмежувалося покриттям стін усипальниць фараонів Стародавнього Єгипту адже згідно з історичними відомостями, з оніксу створювали унікальної краси чаші та судини, що є частиною побуту Вавилону та Ассирії. У таких виробах зберігалася вода та інші види рідини.

Онікс є мінералом осадової гірської породи, у складі якого можна знайти багато елементів та шарів. Мабуть, завдяки такій структурі кварцового каменю існує стільки його відтінків.

Популярність каменю пояснюється не тільки наявністю величезної кількості відтінків, що розширювало можливості використання його як оздоблювального матеріалу. Онікс має й бактерицидні властивості, тому він був безпечним матеріалом для виготовлення судин, де могла зберігатись вода для пиття чи купання. І камінь має вологовідштовхувальні властивості, адже він не вбирає вологу. У виробах з оніксу можна зберігати і ліки, і косметику.

Металеві зубила vs спіральні нитки

Видобувати кварцовий камінь, відомий як онікс, почали тисячі років тому, а перші родовища оніксу були виявлені в Марокко, Алжирі, Мексиці. До появи сучасних технологій добували онікс вручну. Незважаючи на складність завдання, все ж таки потрібно було знайти місце в скелі, щоб підготувати її для довбання металевими зубилами шматків породи.

І з появою вибухівки навряд чи видобуток можна було назвати простим для виконання завданням. Адже для відвалення шматків породи використовуються вибухові речовини. Перед тим, як приступити до підривання потрібної ділянки, необхідно підготувати місце для роботи. Щоб закласти вибухові речовини у скелю, потрібно пробурити отвори. Саме в ці спеціально створені обладнанням отвори закладалася вибухівка.

Але і після вибуху потрібно було приділити ще чимало часу збору матеріалу, адже виходило відшарувати великого розміру шматки породи. Для подальшого використання ці шматки породи потрібно подрібнити до того розміру, який буде зручним для безпечного перевезення.

Справжньою революцією у сфері видобутку оніксу став винахід 19 століття. Спіральні нитки стали знахідкою для тих фахівців, котрі день у день займаються видобутком кварцового каменю. Спіральні нитки використовувалися для нарізки оніксу. Поява спіральних ниток сприяла відмові від вибухівки, адже виріб вдавлюється у шматки породи разом із водою та піском. Тому у вибухівці не було потреби. До того ж, при використанні вибухових речовин онікс покривався тріщинами, і завжди був ризик, що кварцовий камінь буде просто зруйнований.

У промислових масштабах здійснюється видобуток оніксу на території Мексики, Ірану, Єгипту, Афганістану, Пакистану та Туреччини. Для видобутку оніксу використовується спеціальне обладнання, необхідне для прорізування каналів глибиною до 2 м і довжиною до 24 м. Незважаючи на те, що можливе точкове застосування вибухівки, все ж таки компанії, що займаються видобутком оніксу та інших корисних копалин, практично відмовилися від її використання в секторі видобувної промисловості.

Застосування алмазно-канатних пилок повністю витіснило вибухові речовини. Щоб видобувати великі шматки породи зі скель, використовуються спеціальні крани, спеціально розроблені для виконання такої складності завдання. Після завершення етапу з підготовкою шматків породи для лікування та їх подальшого добування кварцовий камінь переносився на алмазно-дискові верстати, які використовувалися для акуратного розпилювання каменю. Завершивши з розпилом, потрібно переходити до етапу його обробки. Обробка кварцового каменю здійснюється за допомогою шліфувально-полірувального обладнання.

Безумовно, з'являється все більше нових технологій, із застосуванням яких можна вдосконалити процес видобутку та обробки оніксу. Не виключено, що вже протягом кількох років чи десятків років людство перейде на нові методи видобутку, які будуть більш простими у використанні та безпечними для довкілля.